Використання
інтерактивних методів навчання
на уроках у початкових класах
Учитель готується до гарного уроку все життя...
Така духовна і
філософська основа нашого
фаху і технологія нашої праці.
В.О. Сухомлинський
Актуальність досвіду зумовлюється
концептуальними положеннями та державними вимогами реформування освіти в
Україні, спрямованими на становлення творчої особистості учня, розвиток його
здібностей і обдарувань, сприяє виконанню завдань Національної доктрини
розвитку освіти, забезпечує умови для розвитку творчої особистості дитини,
сприяє позитивній мотивації учнів до пізнавальної діяльності, забезпечує
особистісно-орієнтовну модель навчання, робить можливим оригінальний підхід до
побудови сучасного уроку в початковій школі, створює атмосферу співробітництва,
взаємодію вчителя і учнів.
Прагнення постійно
оптимізувати навчально-виховний процес зумовило появу нових і вдосконалення
кращих педагогічних технологій, що використовувалися до цього часу. Подальший
їх розвиток пов’язаний із орієнтацією на реалізацію сучасних концепцій освіти і
виховання. Я вважаю,що головною метою освіти в початкових класах є
формування в учнів комунікативної компетенції – досконалого володіння навичками
спілкування в будь-якому середовищі за різних обставин. Формування
особистості і її становлення відбувається у процесі навчання, коли дотримуються
певних умов:
- створення
позитивного настрою для навчання;
- відчуття
рівного серед рівних;
- забезпечення
позитивної
атмосфери в колективі для досягнення
спільних цілей;
- усвідомлення особистістю цінності колективно зроблених
умовиводів;
- можливість вільно висловити свою думку і вислухати свого
товариша;
- вчитель
не є засобом «похвали і покарання», а другом, порадником, старшим товаришем.
На мою думку важливим є принцип активності дитини. Знання
учнів, розумовий, духовний та культурний розвиток повинні спиратися на власні
зусилля. Особливу цінність для учня має шлях, який він обере, розв’язуючи
поставлену перед ним проблему. Учень оволодіває знаннями і навичками, які у майбутньому
зможе застосувати до аналогічних завдань. Цей принцип допоможе дитині виробити
в собі впевненість у власній цінності, у тому, що вона сама дасть собі раду і
власними зусиллями зуміє подолати труднощі, які траплятимуться на її життєвому
шляху.
Серед великої
кількості традиційних і інноваційних педагогічних технологій мою увагу
привернули інтерактивні технології навчання. Як відомо, інтерактивне
навчання (за О.Пометун) – це спеціальна форма організації
пізнавальної діяльності учнів, яка має на меті створення комфортних умов
навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну
спроможність.
Сутність інтерактивного навчання полягає в
тому, що навчальний процес відбувається за умов постійної, активної взаємодії
всіх учнів. Це співнавчання, взаємонавчання (колективне, групове навчання в
співпраці)…Інтерактивне навчання не є зовсім новим, адже подібні підходи
застосовувалися з давніх часів, а протягом короткого часу на початку радянської
педагогіки були дуже поширеними в школі (лабораторне та бригадне навчання 20-х
років).
Слід зазначити, що дуже часто нове – це добре
забуте старе. Ще в афінський і римській школах підлітків вчили переконувати,
вести полеміку, вступати в діалог. Під діалогом розуміли переговори, вільний
обмін думками.
Інтерактивність (
або відкритість до спілкування) набирає в наші дні особливого значення.
Лінгвістичне
тлумачення слова, що представлено в іншомовних словниках, свідчить, що поняття “інтерактивність”, “інтерактив” прийшли до нас з
англійської мови. “Іntеr“ – взаємний, “асt“ – діяти.
Понад дві
тисячі років тому видатний китайський педагог Конфуцій сказав:
Те, що я чую, я забуваю,
Те, що я бачу, я пам’ятаю,
Те, що я роблю, я розумію,
Ці три простих твердження обґрунтовують необхідність
використання активних методів навчання. Дещо змінивши слова видатного педагога,
можна сформулювати кредо інтерактивного навчання:
Те, що я чую, я забуваю,
Те, що я бачу, я пам’ятаю,
Те, що я чую, бачу і обговорюю, я починаю розуміти,
Коли я чую, бачу, обговорюю й роблю, я набуваю знань і
навичок
Коли я передаю знання іншим, я стаю
майстром.
З’ясувавши
особливості використання інтерактивної педагогічної технології в початковій
школі, я розпочала активно впроваджувати цю методику в практику своєї роботи.
Адже саме інтерактивні форми і методи дають можливість створити комфортні умови
навчання, за яких кожен учень відчуває свою необхідність, зможе розкрити свої здібності й
продемонструвати знання, відчути впевненість в собі. Учні початкових класів
добре навчаються лише за умови, коли їм цікаво, коли вони переживають хоча б
невеликий успіх.
Вивчивши
основні ідеї інтерактивного навчання, я з’ясувала, що для успішного
застосування інтерактивних технологій на уроках, потрібно дотримуватися правил
організації інтерактивної роботи учнів. Тому я намагаюсь, щоб до роботи були
залучені різною мірою всі учні, дбаю про психологічну підготовку учнів,
стимулюю учнів за активну участь у роботі, надаю їм можливості для
самоорганізації. Приміщення готую таким чином, щоб учні мали змогу легко
пересуватися під час роботи малих груп. Під час уроку дотримуюсь регламенту та
процедури, проявляю терпеливість до будь-якої точки зору, уважно вислуховую
всіх учасників, поважаючи їх.
Проте
інтерактивні технології,
як технології взаємонавчання, використовую дуже обережно, намагаючись не перетворити їхнє
застосування в самоціль.
Як
відомо, інтерактивний урок складається з п’яти етапів:
І.
Мотивація.
ІІ.
Оголошення, представлення теми та очікування навчальних результатів.
ІІІ.
Надання необхідної інформації.
ІV. Інтерактивна вправа.
V. Рефлексія (підбиття підсумків), оцінювання результатів
уроку.
На
етапі мотивації використовую прийоми, що створюють проблемні ситуації,
викликають у дітей здивування, зацікавленість до знань та процесу їх
сприймання. Наприклад, проводжу вправу „Вилучи зайве”: добираю
гасло уроку; вставляю в текст гасла окремі слова (назви цифр, тварин, рослин
тощо) та записую зашифроване гасло на дошці; пропоную учням вилучити зайві
слова і прочитати девіз уроку.
На
ІІ етапі інтерактивного уроку зашифровую тему уроку за допомогою чисел та дій з
ними, пропоную виконати обчислення та розшифрувати тему уроку за заданим ключем
(вправа „Загадкові будиночки”).
На
етапі надання необхідної інформації часто використовую вправу „Інтерв’ю за три
кроки”: учні класу знайомляться з новим текстом, оповіданням; далі учні
об’єднуються у групи по 4 особи, а в групі – в пари; кожен учасник проводить
інтерв’ю із своїм партнером по парі; учні в парі міняються ролями; пари знову
об’єднуються в групи по 4 чоловіки; кожен учень розповідає, що нового і
цікавого він дізнався від свого партнера.
Готуючись
провести з учнями інтерактивну вправу, пропоную їм спочатку виконати підготовчі
завдання: прочитати, продумати, виконати самостійно завдання на повторення.
Інтерактивні вправи, які проводяться на уроці (а їх зазвичай не більше двох),
добираю таким чином, щоб їх виконання дало б учням „ключ” до засвоєння теми.
Найчастіше
на уроках математики для інтенсивної перевірки
знань учнів використовую технологію „Карусель”. А також на ранкових
зустрічах, перервах з метою виявлення вміння говорити один одному компліменти,
слова ввічливості.
Інтерактивний
метод „Обери позицію” використовую на уроках з курсу „Я у світі”, предмету „Основи здоров’я”,
уроках розвитку зв’язного мовлення, на виховних годинах під час обговорення
певних ситуацій. На уроках читання, української мови, курсу „Я у світі” часто використовую „Сенкан”,
„Гронування”, „Кубування”. Також використовую „Прес-конференцію”, „Мозковий штурм”, „Інтерв’ю”. Знайомі моїм
учням і такі інтерактивні методи навчання, як „Обговорення проблеми в
загальному колі”, „Незакінчені речення”, „Метод ПРЕС”, „Навчаючи – вчуся” („Кожен
навчає кожного”), „Навчальні пари” („Змійка”,
„Ескалатор”), „Два-чотири-усі разом” („Снігова куля”), „Ротаційні (змінювані)
трійки”, ”Ажурна пилка”, „Акваріум”, „Коло ідей”.
В своїй
роботі постійно поєдную парну та індивідуальну форми роботи з дітьми, що дає
хороші результати. Роботу в парах застосовую під час виконання учнями вивчення
вірша напам’ять, під час рольового читання, вивчення ними нового правила, або
таблиці множення. Під час роботи в парах учні можуть перевірити знання один
одного, обмінятися думками і лише тоді висловлювати свої ідеї класу. Це сприяє
розвитку мовлення учнів, взаємо і самоперевірки, вміння висловлювати і
відстоювати свою думку. Проводячи підсумки по темах, у вигляді тестів, учні обмінюються роботами та перевіряють їх.
Під час складання навчальних діалогів використовую роботу в парах у вигляді гри. Так наприклад,
під час роботи над удосконаленням навичок швидкого читання дуже подобається
дітям гра „Котик і Мишка”. Першою починає читати „Мишка”, Коли вона прочитає
декілька слів або одне
речення, починає читати „Котик”. Він намагається наздогнати „Мишку”. Гра
припиняється, коли обидва учні читають одне і теж.
При
організації групової роботи пам’ятаю, що особливо цінним в цій формі
організації навчання є те, що учні мають можливість брати на себе ролі, а саме:
експертів, співрозмовників, мислителів, партнерів, друзів тощо. Організоване
таким чином навчання дає можливість учням вчитись доводити твердження,
відстоювати думку, набувати досвіду спілкування, розвивати творчі здібності,
формувати свою особистість.
Особливу увагу приділяю рефлексії наприкінці
інтерактивного уроку. Цей етап уроку надає можливість повернутися до очікуваних
результатів навчання та перевірити, чи досягнуті вони. При підведенні
підсумків:
- використовую відкриті запитання: як?
чому? що?;
- прошу висловити власну думку;
- наполягаю на описовості, а не оціночності;
- прошу говорити про зроблене, а не
про те, що могло бути зроблене;
- розбираємось із причинами (чому? як?
хто?), шукаємо альтернативні теорії (Чи є інша можливість?), підбираємо інші приклади (Де ще відбувалось щось подібне?).
Наприкінці
інтерактивного уроку проводимо спокійне глибоке обговорення за підсумками
інтерактивної вправи.
Отже, саме
інтерактивні методи дають змогу створювати навчальне середовище, в якому теорія
і практика засвоюються одночасно, а це надає змогу учням формувати характер,
розвивати світогляд, логічне мислення, зв’язне мовлення; формувати критичне
мислення; виявляти і реалізовувати індивідуальні можливості.
Немає коментарів:
Дописати коментар